Menu
P1220001

Інтерв’ю з Тетяною Божок: Як розвивається мистецький простір у Морському ліцеї

У липні 2016 року на платформі GoFundEd стартував проект ART-LAB, скерований на творчий розвиток учнів. Вчителька мистецтва Тетяна Божок хотіла створити у Морському ліцеї м. Одеси простір, де кожен охочий може розвиватись і реалізувати свій творчий потенціал. Про те, яких результатів вдалось досягнути за рік, розповіла авторка проекту.

Персональне “why”

Я  дуже хочу, щоб більшість дітей у школі зацікавилися творчістю. Я давно замислювалася над тим, що не всі можуть бути обдаровані в музиці – мати слух, відчуття ритму. І я почала шукати точки дотику між різними видами мистецтва з музичним мистецтвом.

P1210988

Бачу, скільки дітей люблять під музику малювати. Виникла ідея, щоб діти малювали не лише фарбами, а й на графічному планшеті. Я запитала дітей, чи люблять вони знімати відео. О, ви б чули це захоплення! Ви би бачили, як вони знімають ці відео. Але найкращий момент – це коли вони вже приходять з готовим продуктом, демонструють відео. І ми аплодуємо, підтримуємо творчість.

Не має значення, що ще є над чим працювати, але головне, що вони занурюються у мистецтво.

Потім одна ідея народжувала іншу, і ось уже мова йшла про цілий набір різних активностей у спеціально обладнаному сучасному мистецькому просторі. Діти кажуть, що не хочуть ходити до художньої школи, тому що їх там змушують малювати або змушують малювати не те, що вони хочуть. І вони приходять до мене. У нашому неформальному середовищі вони сидять більш вільно. Тут вони знають, що в них є шанс на помилку.

Про мистецтво через мистецтво

Мистецтво насправді дуже складний предмет. Проводиться лише раз на два тижні, а матеріалу багато. Якщо взяти навіть наш улюблений Єгипет, то там і скульптура, і архітектура, і музика, і різновиди декоративно-прикладного мистецтва. Вивчити це все дуже складно. Простіше коли учень сам це взяв в руки, сфотографувався: “А на фоні чого це ти? – “На фоні скульптури Сфінкса”. – “А що в тебе в руках?” – “Кругла скульптура Нефертіті”. І так вони вже не забудуть.

Ще нашим відкриттям став перегляд фільмів. Знаю, що є діти, які дуже люблять фільми. Напередодні уроку переглядаю багато фільмів, обираю вартісні, які розкривають тему. Впродовж уроку я не можу показувати повністю стрічку, але іноді демонструю фрагменти, раджу, що переглянути. А це теж мистецтво – кіномистецтво. Навіть батьки вже помічають і дякують, що я порадила їхнім дітям якісні фільми. Наприклад, одна мама нещодавно розповідала, як її син не міг відірватися від фільму “Боги Єгипта” і після перегляду занурився у тему Єгипту.

Більше друг, ніж вчитель

З учнями ми спілкуємося на рівних, я намагаюся створити для них комфортні умови навчання. Сьогодні був момент, коли учні дещо перейшли межі свободи. Я кажу: “Мабуть, вам потрібна суворіша вчителька?” А вони мені: “Як можна навчатися у вчителя, якого боїшся?” Я це сприймаю, як непрямий комплімент, тішуся, що мене не бояться.

P1210983

Для мене як для вчителя мистецтва надмета  – це щоб діти цікавилися мистецтвом. Для мене урок не закінчується через 45 хвилин. Хіба це можливо? Щойно діти були у атмосфері мистецтва і раптом всі гуртом піднялися і пішли. Я хочу, щоб це мистецтво з ними залишилося.

Як і більшість вчителів, намагаюся провітрювати кабінет на перерві. Але якщо бачу, що діти киплять, що їм хочеться зараз попрацювати ще, я ніколи не скажу їм піти.

Назвався грибом – лізь у борщ

Діти у нашому просторі беруть на себе відповідальність: я зроблю зйомку, я оброблю фото чи відео. Були випадки, коли дівчинка пообіцяла зробити і не виконала. Отже, фотографії цього класу ніхто не обробив. А сьогодні один мій учень Максим сам мене знайшов, щоб показати виконану ним роботу.

Креативні уроки спонукають вигадувати щось цікаве. Після уроків учні можуть піти додому, а вони залишаються і починають ці відео знімати, вдома обробляють. Приходять на урок і хвилюються, кажуть: “Зараз буде 5 хвилин позору”. А інші захоплюються і схвалюють, і це справжній стимул для невпевнених у собі початківців.

Зворотний зв’язок у нас – це не просто критиканство чи лестощі, а це щирі поради.

Якось я помітила, що хтось не дуже добре вирізав фото за контурами. Зрозуміла, що у фотообробці потрібна допомога. Тоді я запропонувала лікбез, але цей лікбез проводжу не я, а інші діти.

Індикатори ефективності проекту

Я не змушую приходити до нас, це має бути вільний простір. Навіть день я їм не призначаю, щоб не було примусу. Деякі дівчатка кажуть, що прийдуть в понеділок і середу, наприклад. І тоді вже я підлаштовуюсь під них.

У мене немає мети залучати кількісно учнів до нашого простору, швидше – якісно.

Якщо бачу, що дитина стабільно займається і час від часу демонструє свої досягнення, то відчуваю, що зусилля зі створення простору не даремні. Минулого року старшокласники навіть на вихідних регулярно збиралися тут і створювали привітання з 8 березня. А потім на свято я розміщувала у соцмережі їхні роботи.

Тому для мене індикатор ефективності ініціативи ART-LAB – те, що учні регулярно відвідують наші заняття, і в них відбувається маленьке особисте мистецьке зростання. А потім на уроці ми демонструємо їхні досягнення. І це як хвороба, бо вони просто заражають цим усіх. Починала до нас ходити одна дівчинка з 5 класу, а тепер ще 4 ходять. Я вже хвилююсь, що планшетів на всіх не вистачить, пропоную розділитись і ходити в різний час. І вони ходять, бо в них є мета – навчитись і мати свій графічний планшет. Є в мене учениці, що вже давно просять батьків купити їм планшет. А батько відповідає: “Який графічний планшет? Ми купимо, а він знову буде лежати”. Тому дівчата ходять, щоб навчитися і довести, що їм він справді потрібний.

І ще показником є те, що вони в нас знаходять своє зацікавлення і іноді продовжують своє навчання в цьому напрямку, але вже більш професійно. Наприклад, одна дівчинка спробувала тут грати на гітарі, а тепер вже навчається у музичній школі.

Запалюйте дітей тим, чим горите самі

Розвиток творчого проекту дуже залежить від особистості вчителя, від його зацікавлень. Чому мені близький графічний планшет? Моя донька в цьому розвивалася, зараз вона вже навчається в академії Шаг, має постійних замовників, заробляє цим. 

Проект росте. Якщо учасників, які працюють на графічному планшеті спочатку було 5, то зараз їх вже 20. Більше дітей знімають і обробляють відео. Крім того, ми запрошуємо майстрів, які можуть поділитися своєю творчістю, але наразі таких зустрічей ще не було.

В нас є задуми. Не скажу, що масштабні, але щоденні.

Для мене найважче – це брак часу. Якби мені дозволили всі уроки зробити такими творчими, а так є ще прогарма, яку я маю виконувати.

Зараз ми з дітками, які люблять знімати відео, маємо цікаву ідею і реалізуємо її. Ми приходимо на урок у початкову школу і знімаємо на відео саме ті моменти уроку, які відбуваються з орієнтацією на учнів. Це наступність поколінь. Старші учні знімають відео про молодших і про вчителів, вони таким чином ще дякують своїм вчителям, які їх вчили у перших класах. Я їхній куратор. Щоправда, особисто я відео не знімаю і мало на цьому знаюся. Моя місія не вміти, а мотивувати: “Хочете? Давайте зробимо! Не хочете? Не будемо!” 

Поширити публікацію!

Про автора: GoFundEd


0 Коментарів

Написати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікований.

Схожі публікації

  TOP